Дошкільна освіта та виховання дітей відіграють важливу роль у розвитку та формуванні їх особистості, забезпечують соціально-психологічну адаптацію дітей шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу у комплексі з корекційно-розвитковою роботою, яка сприяє підготовці їх до навчання у школі.
Основними завданнями держави є дотримання права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти, створення необхідних умов функціонування і розвитку закладів дошкільної освіти та виховання.
Відповідно до положень статті 53 Конституції України право на освіту гарантовано кожному (частина перша); держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах (частина третя).
Право на освіту гарантується кожній людині на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України. Визнання права кожної людини на освіту відповідає, зокрема, Загальній декларації прав людини (стаття 261), Міжнародному пакту про економічні, соціальні та культурні права (стаття 133).
Стаття 19 Закону України від 26.04.2001 р. №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на освіту; держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; держава забезпечує право на вибір навчального закладу і навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах.
Відповідно до п. 1. статті 9 Закону України «Про дошкільну освіту» (далі-Закон) громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім'ї.
Пункт 5 статті 9 Закону передбачає, що дитина може здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності;
Згідно статті 3 Закону держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти); піклується про збереження та зміцнення здоров'я, психологічний і фізичний розвиток дітей;
Частина 2 статті 28 Закону передбачає, що дитина має гарантоване державою право на безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах; безпечні та нешкідливі для здоров'я умови утримання, розвитку, виховання і навчання;
Крім цього, гарантоване право громадян України на освіту визначає Закон України від 23.05.1991 р. №1060-ХІІ «Про освіту», а саме стаття 3: громадяни України мають право на безкоштовну освіту в державних усіх навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Це право забезпечується:
- розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;
- відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;
Стаття 6 Закону України «Про освіту» передбачає, що основними принципами освіти в Україні є: доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;
Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім'ї, дошкільних навчальних закладах у взаємодії з сім'єю і мають на меті забезпечення фізичного, психічного здоров'я дітей, їх всебічного розвитку, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання (стаття 33 Закону).
Прийом дітей у дошкільні навчальні заклади перелік, яких передбачений статтею 34 Закону України «Про освіту» проводиться за бажанням батьків та осіб, які їх замінюють.
Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від «12» березня 2003 року №305 (далі – Положення) прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров'я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.
Відповідно до положень Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, а саме:
принципу 1: Дитині повинні належати всі зазначені в цій Декларації права. Ці права мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків і без відмінностей чи дискримінацій за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження або іншої обставини, що стосується самої дитини чи її сім'ї.
принципу 2: Дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.
принципу 7: дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і обов'язковою, в усякому разі на початкових стадіях. Їй має даватися освіта, яка сприяла б її загальному культурному розвиткові і завдяки якій вона могла б на основі рівності можливостей розвинути свої здібності і особисте мислення, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності, і стати корисним членом суспільства.
Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.
Відповідно до положень статті 5 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р. (далі – Конвенція) держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов'язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім'ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.
Частина 2 статті 14 Конвенції визначає, що держави-учасниці поважають права та обов'язки батьків і у відповідних випадках законних опікунів керувати дитиною в здійсненні її права методом, що відповідає здібностям дитини, які розвиваються.
Частина 1 статті 29 Конвенції визначає, що держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі;
Враховуючи вищевикладене, одним із основних конституційних прав громадян України, проголошених державою, є право на освіту.
Дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою системи безперервної освіти в Україні, є цілісним процесом, спрямованим на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, спрямованим на формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.
Законодавство України про освіту за дітьми закріплює право та встановлює державні гарантії на здобуття освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям, бажанням та інтересам з урахуванням медичних показань.
Навчання дитини у відповідному дошкільному навчальному закладі здійснюється за вибором батьків, на яких покладений обов’язок та відповідальність перед суспільством, державою за всебічний розвиток і навчання дітей, а також збереження життя, здоров’я, людської гідності, формування особистості з багатими почуттями, глибокими інтелектуальними спроможностями та універсально-широкими інтересами.
Дошкільна освіта і виховання повинні ґрунтуватися на єдності та цілісності родинного та суспільного виховання (школа–родина).
Враховуючи вищевикладене, будь-яка дитина незалежно від стану її здоров’я, задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей має право відвідувати дитячий дошкільний заклад за вибором батьків.
___________________________________
1 ч. 1. Кожна людина має право на освiту. ч.2. Освiта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи i збiльшення поваги до прав людини i основних свобод. Освiта повинна сприяти взаєморозумiнню, терпимостi i дружбi мiж усiма народами, расовими або релiгiйними групами i повинна сприяти дiяльностi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй по пiдтриманню миру. ч.3. Батьки мають право прiоритету у виборi виду освiти для своїх малолiтнiх дітей.
2 ч. 1 Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на освіту. Вони погоджуються, що освіта повинна спрямовуватись на повний розвиток людської особи та усвідомлення її гідності і повинна зміцнювати повагу до прав людини і основних свобод. Вони, далі, погоджуються в тому, що освіта повинна дати можливість усім бути корисними учасниками вільного суспільства, сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між усіма націями і всіма расовими, етнічними та релігійними групами і сприяти роботі Організації Об'єднаних Націй по підтриманню миру.
ч. 3. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов'язуються поважати свободу батьків і у відповідних випадках законних опікунів обирати для своїх дітей не тільки запроваджені державними властями школи, а й інші школи, що відповідають тому мінімуму вимог щодо освіти, який може бути встановлено чи затверджено державою, і забезпечувати релігійне та моральне виховання своїх дітей відповідно до власних переконань.
Право ребёнка на посещение детсада (doc-файл):

Количество загрузок:: 430