15.12.2020

Анна Сапон приєдналася до художників інклюзивної майстерні ательєнормально 2020 року.Ми зв’язалися з Анею за допомогою відеозв’язку, щоб поговорити про її творчість. До розмови приєдналася також Анина мама Ірина, тож у нас вийшов своєрідний тріалог. Аню, хочу поговорити з тобою про малювання. Що ти зараз малюєш? Аня: Самостоятельно работаю. Картины там разные. У меня педагог там, Рыба, я все время с ней занимаюсь. Она мне помогает, если что-то не выходит. Она мне подсказывает. Темы задает. Она мне тему задает, и я рисую. Потом буду закупки делать. И пока неизвестно, будем созваниваться. Ну, материалы художественные.

А Риба — це хто?

Аня: Рыба из ательнормально (Прим.: Риба Вернер  – художниця з ательєнормально). Я хожу, занимаюсь, мне нравится.

Багато в тебе вже є картин?

Аня: Ну да, папочка. 

Мама Ані: Аня рисует работы и отдает в ателье. Перед тем, как отдать, делает фото на память. И уже потом отвозит в ателье – у них хранятся эти работы. Художники отбирают то, что считают более интересным.

Аню, яка твоя улюблена картина?

Аня: Все нравятся в принципе. 

Мама Ані: Мне очень нравится ее картина «Розовый индюк». Удивительно, как она ее придумала. «Индюка»  сейчас у нас дома нет, он в мастерской. Кроме мастерской, Аня с другими ребятами занимается в ВБО «Даун Синдром» в «Емоційному проекті» (Прим.: мається на увазі проєкт ВБО «Даун Синром»  під назвою «Емоційний інтелект», спрямований на формування у молоді з інтелектуальними порушеннями знань про базові емоції людини) , где им дают задания рисовать эмоции, которые они переживают. Взять, например, страх. Аня нарисовала вулкан: лаву, огонь. Так она эмоцию свою выразила.

Ця картина називається «Вулкан»? 

Аня: Да, Вулкан. Он трескается. А когда потрескается, там огонь. Он поднимается вверх и оттуда пожар идет.

А зараз ти малюєш?

Аня: Сейчас не рисую пока.

Мама Ані:  У нее или пусто, или густо, что называется. То она не рисует совсем, то может четыре картины за день нарисовать. Вдохновение приходит, тогда и рисует. Бывает, куплю ей сразу четыре альбома. Проходит неделя, — негде рисовать, говорит.

Аню, а коли в тебе з’являється бажання малювати, від чого це залежить?

Аня: Моя мечта —  я хотела пойти на работу. В пекарню. В Ашане. На карантине я не могу ходить. Когда настроение, тогда рисую.

Які любиш кольори?

Аня: Голубой, розовый.

Розкажи, як ти почала малювати?

Аня: Начала рисовать весной. 

Мама Ані: Раньше Аня могла на какой-то праздник маму, папу или сестричку рисунком поздравить. Серьезно она рисованием не занималась. Когда Аня училась в школе, я для нее раскраски покупала, чтобы рука развивалась. Потом появились раскраски антистресс, – мы их стали покупать. Ане очень нравилось. Но лишь когда она пошла к художникам в ательенормально, начала рисовать по-настоящему.

Аню, я знаю, що ви з художниками малюєте спільні картини. Як ви їх малюєте, розкажи.

Аня: А, все вместе? Да. Мы сначала, кто красками, кто карандашом рисует. Мы разделяем лист. Там Аня, Женя, Валентин, Рыба с нами. Каждый участок берет. Фантазию свою включаю и рисую.

Що тобі більше подобається: самій малювати чи з іншими?

Аня: А, я могу так: могу сама рисовать, могу с другими. Мы все на одну тему рисуем общую картину.

А що ти найбільше любиш малювати?

Аня: Не знаю, надо подумать. Цветы мира. У нас была книжка в мастерской. И красками я рисовала. Пейзажи там рисую разные. Природу могу нарисовать. Мне нравится все.

Що ти хотіла б намалювати найближчим часом?

Аня: Не знаю еще. Придумаю. Могу нарисовать новогоднюю картину. Там елочки, подарочки. Может, какие-то  гирляндочки,  с фонариками.

У мене є ще цікаве запитання до тебе. Що тобі більше подобається: в пекарні працювати чи малювати?

Аня: В пекарне. Это моя первая мечта. Я туда хотела попасть, и я попала.

Зараз коронавірус, і ти не ходиш на роботу…

Аня: Да, не хожу.

Мама Ані: Я еще добавлю по вашему вопросу. Все новое, за что она берется, ей нравится. Когда она училась в училище кулинарии, ей нравилось. И когда ходила в Трамплин (Прим.: Трамплін  — центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень у місті Києві). Там Аня вышивала бисером и вязала. Может, у нее не все получалось, но ей все равно нравилось. В школе они делали поделки из картона. У нас полдома было в этих коробочках и шкатулочках. Аня увлекающаяся натура. Если ей что-то новое предлагают, она с удовольствием пробует. И в спорте тоже: были и бадминтон, и теннис, и плавание. Мы даже пробовали на горных лыжах кататься:  Аня спускалась с Протасового Яра…

Аню,  хочеш ще щось додати?

Аня: Не знаю. Мама уже все сказала.

Аню, дуже дякую, що ти розповіла, як малюєш!

Колективний вірш митців ательєнормально

Оказалось

Индюк красный красный

Хочу жить в Германии

Как можно сделать

На Владу

Правда

Радченко Валентин Петрович

Играю с собакой

По месту гуляю

Играть с собакой Дина

Кажется, меня нет

Гамбургер есть

Юта говорит что я горячий и жирный

Это все же хорошо

Приятного аппетита 

Птицы уже улетели

Мек мек мек

 Анна Сапон. Довідка

Народилась 4 липня 1988 року в місті Києві. Навчалась в Київській школі-інтернаті №16. Закінчила профтехучилище №12 та вечірню школу №27. Учасниця ательєнормально з 2020 року. Аня працює в пекарні магазину мережі Ашан у Києві. Вона є першою учасницею проєкту з підтриманого працевлаштування, який ВБО «Даун Синдром» втілює з 2018 року.

Резиденції та фестивалі:

2020 Oнлайн-резиденція Київ (atelienormalno) — Кьолн (atelie KAT18)

Виставки:

2020 Проект «Брюдершафт»,  віртуальний простір та простори міста Києва, Дніпра, Харкова

«Це чудовий вибір! Це чудовий вибір!» — виставка у віртуальному музеї наївного мистецтва https://naivemuseum.in.ua/

 Публікації:

2020 випуск журналу Ohrenkuss, присвячений карантину

Розмову вела Леся Семчишин.

Дякуємо за допомогу в підготовці матеріалу Стасу Туріні, куратору ательєнормально.