38284547_1837911769635378_702279950928969728_n

Дитячий фізкультурно-оздоровчий реабілітаційний центр для дітей з когнітивними розладами від 0 до 6 років «Соціум» ПРОВОДИТЬ НАБІР на комплексні індивідуальні заняття з плавання та дитячого фітнесу БУДЬ СИЛЬНИМ та СПОРТИВНИМ…

Центр раннього розвитку ВБО «Даун Синдром» запрошує у команду корекційного педагога. Опис вакансії Вимоги: вища освіта зі спеціальності «Дефектологія» (освіта «корекційний педагог» буде перевагою); досвід роботи з дітьми з особливими освітніми…

IMAG6224

Пиктограмма (от лат. pictus — нарисованный и греч. γράμμα — запись) — знак, отображающий важнейшие узнаваемые черты объекта, предмета или явления, на которые он указывает, чаще всего в схематическом виде. В повседневной…

12190817_944942628886199_6069947801081445338_n

Замовити посібники можна за телефонами: 067 135 71 66 093 792 6232 Fb.me/dyvogra www.dyvo.toys Скачати превью посібника: http://perspectiva21-3.com.ua/wp-content/uploads/Learn_with_joy_www.pdf…

info_paket

В целях передачи накопленного опыта, как иностранного, так и полученного в результате работы Центра Раннего Развития, рады представить Вашему вниманию — информационный пакет для родителей. В который войдут: буклет «Синдром…

Главная / В центре внимания / Освітні потреби та життя людей з СД у Україні
Освітні потреби та життя людей з СД у Україні

Якщо у США чи в Європі працевлаштування людей із синдромом Дауна – досить розвинена практика, то в Україні – це поки справжня екзотика. Чому? Серед іншого, причина в тому, що наша школа не враховує особливих потреб дітей і, відповідно, не готує їх належним чином до дорослого життя.

Питання шкільної освіти як фундаменту для подальшого працевлаштування були темою панельної дискусії «Люди із синдромом Дауна можуть та хочуть працювати. Що має зробити Україна, аби дати їм роботу», яка відбулася 21 березня в Києві в Українському кризовому медіа-центрі.

У дискусії взяли участь представники ВБО «Даун Синдром», компанії Ашан Україна, в якій вже працевлаштовано кілька осіб із синдромом Дауна, молодь із синдромом, яка має бажання працювати, та представники української влади – Міністерства освіти і науки та Міністерства соціальної політики України.

Зокрема, серед спікерів були: Олена Большаніна, президент ВБО «Даун Синдром»; Аренда Василенко-ван де Рей, керівник проекту «Перспектива 21.3»; Іванна Віхтинська, координатор проекту підтриманого працевлаштування ВБО «Даун Синдром»; Ірина Голобородько, учасниця програми підтриманого працевлаштування; Ольга Бойко, провідний фахівець з корпоративної соціальної відповідальності та керівник проекту «Здоров’я» Ашан Україна; Юлія Дмитрієва-Заруденко, начальник відділу інклюзивної освіти та інклюзивно-ресурсних центрів Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міносвіти, та Оксана Суліма, начальник управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг Мінсоцполітики, керівник експертної групи з питань формування соціальних послуг та розвитку соціального замовлення.

Експерти ВБО «Даун Синдром» підготували до цього заходу інфографіку, яка ілюструє потреби осіб і з синдромом Дауна на різних етапах життя

dynSindrmInfo-01 (1)

та, зокрема, ті особливі потреби, які діти з синдромом та іншими ментальними порушеннями мають у навчанні.

dynSindrmInfo-02 (1)

Наводимо коментарі експертів ВБО «Даун Синдром» щодо особливих освітніх потреб дітей з синдромом Дауна:

  1. Якість педагогічних кадрів: на етапі підготовки кадрів у закладах вищої освіти важливо забезпечити рівний баланс академічних годин та практики (50% Х 50%).
  2. Інклюзія & спецшкола: повинен бути рівний доступ залежно від можливостей і потреб дитини і до спеціальної шкільної освіти, і до інклюзивного навчання.На нашу думку, в спецшколі існує велика експертиза в сфері навчання та супроводу дітей з ментальними порушеннями. І ці спеціалісти, в свою чергу, могли б бути коучами для педагогів з інклюзивних класів. Крім того, спеціальна школа потребує збільшення фінансування.
  3. Орієнтація на потреби і можливості дитини: діти із синдромом Дауна демонструють різний рівень в навчанні, тому дуже важливо пропонувати відповідну навчальну програму для кожної дитини.
  4. Асистент вчителя у спецшколі 1 Х 4 дітей: на сьогодні передбачена ставка асистента вчителя для інклюзивних класів, де навчаються від 1 до 3 дітей з особливими освітніми потребами. Натомість вчителі спецшколи не мають такої допомоги, а їм доводиться працювати з 6-12 дітьми, які теж мають особливі освітні потреби.
  5. Профорієнтація – база для практики в школі: з метою підготовки до майбутнього працевлаштування у школах потрібно облаштувати спеціальні класи, де б діти здобували професійні знання та навички.
  6. Баланс академічних дисциплін та занять для психоемоційного розвитку та профорієнтації: сучасна програма включає в себе багато дисциплін академічного спрямування. На жаль, мало уваги приділяється питанням саморегуляції, самоконтролю та іншим психоемоційним аспектам, які б сприяли кращій інклюзії в суспільстві та розширювали можливості для працевлаштування.
  7. Практика у роботодавця: дуже важливо залучати бізнес як майданчик для вдосконалення певних професійних навичок. А бізнес організації, в свою чергу, будуть отримувати досвід в створенні робочих місць і в супроводі таких співробітників. Важливо також забезпечити необхідну підтримку людей із синдромом кваліфікованими соціальними педагогами.
  8. Соціальний транспорт: забезпечення транспортування учнів до школи та місця практики за потреби.

Отже, щоб люди з синдромом Дауна та іншими ментальними проблемами отримали реальні шанси працювати, потрібно зробити кроки:

  1. Внести зміни у систему шкільної освіти дітей з ментальною інвалідністю, зробивши фокус на оволодінні практичними і професійними навичками, акценти — на психоемоційному розвитку, саморегуляції та самоконтролі.
  2. Запровадити систему професійної орієнтації та здобуття спеціальності для людей із синдромом Дауна.
  3. Забезпечити створення робочих місць для людей з ментальною інвалідністю та супровід таких людей на роботі, залучення бізнесу та місцевої влади до програм створення подібних робочих місць.

Чи зробить Україна ці кроки і коли це станеться – залежить від того, наскільки наполегливими будуть зусилля батьківських спільнот, громадського сектору, центральної та місцевої влади, соціально відповідального бізнесу тощо. А також від того, чи вдасться побудувати ефективне партнерство між усіма сторонами, дотичними до забезпечення реалізації потенціалу  людей із синдромом Дауна, реального включення їх у життя нашого суспільства.

Сделать пожертвование Задать вопрос Подписаться
Добавить в Twitter

Добавить комментарий

Имя (обязательно)
E-mail (не публикуется) (обязательно)


один + = 8