Сьогодні, вашій увазі представлене інтерв’ю з Білецькою Юлією, асистентом вчителя у Гвардійському ліцеї, Хмельниччина. Вона пройшла тренінг для вчителів початкової школи НУШ з інклюзивною освітою.
✅ Які саме Ваші очікування справдилися щодо проведення тренінгу?
Дуже подобається, що тренінг є максимально практичним: досвід вчителів, які навчають учнів з ООП, відео з уроків, приклади адаптацій/модифікацій. Це дуже цінно!
✅Що вас для вас стало новим, несподіваним, незвичним на тренінгу?
Досить чудовим і незвичним є те, що серед кураторів є мама дитини з ООП, яка ділиться своїм досвідом, труднощами, дає поради, надихає...
✅Які перші два конкретні кроки ви зробите після завершення тренінгу для імплементації отриманих знань.
Найголовніше те, що тренінг показав мені, як асистенту вчителя, що я рухаюся в правильному напрямку, що застосовую правильні адаптації/модифікації. З отриманими знаннями радо ділюся зі своїми колегами - вчителями-предметниками. Я працюю у класі, де навчається учениця з інтелектуальними порушеннями (7 клас). Найскладніше для таких учнів є точні науки, зокрема, математика. У 6 класі, дівчинка, не могла здійснити елементарні обчислення типу 1+1, 2-1, 2+1 тощо. Поступово, за 6 клас, за допомогою найрізноманітнішої наочності (палички, кубики, рахівниця, мобільні математичні додатки, власні пальчики тощо) учениця засвоїла склад числа до 4. У першому семестрі 7 класу засвоїла склад числа до 7. І я думала: "Ок, засвоїмо склад числа до 10, а далі як пояснити, навчити обчислювати з переходом через розряд. І тренінг дав мені відповідь - за допомогою Нумікон. Хоча його в нас немає, але точно буде! Вже зараз я почала вводити деякі елементи, наприклад, у зошиті на склад числа, малюю цеглинки з Нумікон.
🔆Як Ви думаєте, що буде далі з інклюзивною освітою?
Однозначно, вона буде далі розвиватися. Педагогам вкрай важливо навчитися приймати цих діток, відчувати їх душею, певною мірою їх полюбити, бачити за певною поведінкою причину, а не списувати на невихованість чи щось інше. Досить потужним викликом для мене особисто є роздум над тим як підготувати ученицю до самостійного життя, до отримання елементарної роботи в майбутньому. Одна ідея у мене є, її я планую втілити у другому семестрі, наприкінці побачимо чи це вдалося.
✅ Що потрібно зробити сьогодні на усіх рівнях (державному, місцевому, особистому) для розвитку інклюзивної освіти?
На особистому рівні - бажання! На державному - гідна оплата праці педагога, зокрема асистента вчителя, бо зарплатня в розмірі 6000 - 7000 мотивує досить мало. Добре, коли є чоловік, який підтримує хобі дружини) Я вдячна адміністрації школи, які мене довантажили класним керівництвом у класі, де я працюю та ще кількома годинами. Це певною мірою вирішило ситуацію з вкрай низькою оплатою праці асистента.
✅Що ви можете розказати про інклюзивну освіту з власного досвіду(якщо хочете поділитись досвідом)?
Найголовніше, як я говорила вище, це бажання. Бажання допомогти дитині з ООП, прийняти її, полюбити певною мірою. Завдяки цьому все вдасться!!! Знайдеться потрібна інформація, змістовний вебінар, досвід колег, потужний тренінг, як от "Рівні права — рівні можливості". Методом спроб та постійною самоосвітою, я знайшла ключики для вирішення певних ситуацій. Це і створення візуального розкладу, застосування різних адаптацій/ модифікацій, дихальних вправ для заспокоєння, спілкування з ученицею у Вайбері за допомогою голосових та відео повідомлень (дівчинка не читає) тощо. Моя учениця торік досить швидко втомлювалася, для швидкої стабілізації, я використовувала дихальні вправи, а ще запровадила авторську методику "Спільне селфі". Підлітки дуже полюбляють цей вид фотографування, не виключенням є й учні з ООП. Коли бачу, що учениця втомлюється, роблю коротеньку позитивну паузу — спільне селфі. Це дуже позитивно впливає на ученицю, у неї виникають радісні емоції, на фото вона завжди посміхається, охоче фотографується та запитує: «Ти скинеш мені фото?». Після такої маленької психологічної перерви учениця більш активна на уроці та виконує поставлені завдання. Цей прийом варто розглянути й з іншої сторони – соціальної.
Діти з ООП характеризуються обмеженою соціальною та міжособистісною компетенцією, вони вкрай рідко мають справжніх друзів, адже ровесники, зазвичай, соромляться з ними товаришувати, не завжди прийнятно реагують на ту чи ту поведінку учнів з ООП. Це певною мірою породжує соціальну ізольованість. І роблячи з ученицею селфі, ми, по-перше, підіймаємо самооцінку цій дитині, а по-друге, демонструємо однокласникам приклад соціального визнання дитини з ООП та створюємо умови для належної поведінки.
Насправді є досить багато чого, з чим можна поділитися з колегами, це досить широка тема. Цьогоріч, ми з вчителем математики подавали роботу на "Виставку педагогічних ідей", посібник "Формування математичних уявлень у дітей з інтелектуальними порушеннями у середній школі. Тиждень тому прийшли результати - 2 місце на обласному рівні. Але після практичних занять на вашому тренінгу, я почерпнула ще багатенько ідей, які обов'язково втілимо. Світ не стоїть на місці, тому досить важливо тримати руку на пульсі)
Головне не здаватися, іти маленькими кроками та не форсувати результат.
Дуже вдячні Юлії за зворотний зв'язок та раді, що тренінг став помічним і таким корисним для неї. Та абсолютно згодні з тим, що ми маємо не здаватися та рухатися вперед.
Творимо майбутнє разом. Долучайтеся!
Публікація підготовлена в рамках проєкту "“Різні можливості — рівні права. Тренінг для вчителів початкової школи НУШ з інклюзивною складовою”. Проєкт впроваджується за фінансової підтримки Zagoriy Foundation
Форма для питань