Мова і мовлення
Відповідає на питання Юлія Головата, психолог Центру Раннього Розвитку
Одним із найчастіше озвучуваних запитань від батьків є питання про мову та мовлення дитини. Я пропоную розглянути цю тему дещо ширше, включивши її в поняття комунікації мовлення. Це особливий, нерозривно пов'язаний з іншими видами діяльності людини, процес. Пов’язаний він з такими видами діяльності, як пізнавальна, мнемічна, трудова і таке інше.
Людина використовує мовлення в двох цілях: для спілкування з іншими людьми і для спілкування із самою собою. Таким чином можна розділити на:
▪️Внутрішню мову. Це те, що ми говоримо самі собі в своїй голові і таким чином насправді відбувається наше мислення.
▪️І також це спосіб спілкування з іншими.
Мова досить щільно пов'язана з іншими психічними процесами: з пам'яттю, з мисленням. І неможливо розвиток мови проводити окремо від розвитку інших психічних процесів.
Які ми можемо виділити загальні функції мовлення?
▪️Комунікативна функція, тобто власне передача інформації.
▪️Апелятивна функція, тобто вплив на нашого співрозмовника.
▪️Експресивна функція, тобто вираз нашого стану, наших емоцій.
Давайте розглянемо етапи розвитку мовлення.
▪️Перший рік - це домовленнєвий період. Це фундамент, на якому і формується мова. За місяцями можна розділити їх на такі етапи:
від 0 до 3 місяців. Це розвиток емоційно виразних реакцій, коли дитина за допомогою крику дає батькам зрозуміти, що з нею відбувається крик. З часом мами навчаються розрізняти крик болю, крик голоду, крик скуки. Потім формується так званий комплекс пожвавлення це ну найпростіший спосіб спілкування. Дитина дає зрозуміти оточуючим, що їй подобається її приємно, вона виражається за допомогою посмішки, зорового контакту, за допомогою активних рухів рук і ніг.
▪️Наступний період приблизно 3-6 місяців. Це час появи голосових реакцій. Це саме “гуління” та “лепіт”. “Гуління” - це спочатку такі прості голосні звуки, потім за допомогою губ починають з'являтися приголосні звуки, якісь склади, наприклад, “ба-ба-ба-ба-ба”. Якщо батьки активно підтримують дитину в “гулінні” та “лепеті”, це сприяє закріпленню і розвитку мови.
▪️Наступний період 6-10 місяців. Це початок розуміння мови - “активний лепіт”. Дитина починає співвідносити звуковий образ слова з предметом і для батьків має бути сигналом, якщо такого не трапляється. Дитина не може впізнати жодного предмету, як зазвичай це відбувається, коли ми питаємо: “А де мама?” і дитина дивиться на маму. Нерозуміння слів має бути сигналом для батьків.
▪️Четвертий період - це період від 10 місяців до одного року. Це час появи перших слів. Одне і те ж слово може виражати і почуття, і бажання, і прохання, і називати предмет. Наприклад, “мама” - це може бути і певна людина, і скарга, і бажання щось змінити в своєму стані. Найчастіше діти використовують слова, які складаються з повторюваних складів. Вони починають, називати ті предмети, які їм знайомі, тобто цьому етапу передує розуміння тих слів, які називали, використовували найчастіше батьки.
Особливо хочу підкреслити, що неможливо розвивати мову ізольовано від інших психічних процесів. Все пов'язано в розвитку дитини. Розвиток уваги, розвиток пам'яті, розвиток мислення, розвиток моторики. Сюди ж - зорово-моторна координація, тобто вміння співвіднести свої рухи з предметами і своїм бажанням “Що я хочу з цим зробити?” Також сприймання і розуміння мови інших людей - це пасивне володіння мовою.
Дитина може знати і розуміти багато слів, але не мати способу їх висловити. Але комунікація - це здатність передавати, приймати повідомлення.
Ранні стадії комунікації - це вираження потреб того, чого я хочу, використовуючи символи. І цим символом може бути не тільки слово, а й жести або якісь альтернативні і додаткові види комунікації, наприклад, картки, піктограми, комунікативні дошки.
Для більш старших дiтей - це якісь спеціальні програми зі значками в комп'ютері, планшеті чи телефоні.
Неправильно думати, що якщо дитина не говорить, то в неї немає способу себе виразити. Тому що комунікація - це дещо ширше поняття, ніж саме мова. Навіть дитина у 4 місяці, яка підтримує зоровий контакт з мамою, вона вже комунікує з мамою.
Дитина може поводитися соціально неприйнятним способом тоді, коли вона не має засобів для висловлення свого почуття, своїх потреб. Наприклад, коли дитина не має змоги попросити чи сказати щось мамі, вона може штовхатися, виривати з рук, розкидати предмети. Це єдиний спосіб дитини заявити про те, що з нею відбувається. Тому обов'язково дитину треба навчати цим альтернативним способам комунікації.
Жести - найпростіше, що вже діти в рік можуть засвоювати. Пізніше - піктограми. Це те, що працює, що просте і доступне. Ці альтернативні методи комунікації дозволяють комунікувати, розвивають мову і дозволяють дитині виражати себе соціально прийнятним способом.
Звісно, не можна не сказати про те, що для розвитку мови потрібно мати певний рівень розвитку орально-моторних навичок. Це контроль над язиком. Тобто можливість тримати рот закритим. Це вміння відкушувати і жувати тверду їжу та вміння пити через трубочку чи з чашки.
Дуже важливим є навчання мови в грі та імітації. Не може бути для дитини мова як урок. Це спілкування щоденне, щохвилинне. Спілкування з оточуючими, коли мама озвучує те, що відбувається з дитиною, коли мама називає предмети, які бере, які показують дитині і дитина повторює за мамою, так як може це зробити.
З часом можливе використання так званих провокацій, коли ви даєте, наприклад, дитині їсти. Дали тарілку з їжею, але не дали ложку і для того, щоб дитина їла, вона має якось вас попросити про це доступним способом. Заявити про те, що з нею відбувається.
Підсумовуючи, хочу сказати, що мовлення є, звісно ж вагомою темою для хвилювання батьків, наряду з вмінням сидіти, повзати, ходити, але воно охоплює дуже багато аспектів, на перший погляд, не пов'язаних iз саме говорінням. Це потрібно тримати в пам'яті і розвивати дитину всебічно. У тому числі вміння їсти, вміння імітувати звуки, наслідувати і навіть простому зоровому контакту з мамою теж треба вчити.
Форма для питань