Наша родина складається з чотирьох осіб: я, мій чоловік, донька 19 років та син Тимофій, йому 15. Ми живемо в місті Дніпро, любимо проводити час разом і підтримувати один одного в усьому. Наш молодший син – особливий хлопчик із синдромом Дауна, який щодня вчить нас безумовній любові, терпінню та цінуванню найпростішого щастя. Тимофій має багато різних занять та навчається у звичайній школі міста Дніпро (без оформлення інклюзії). Він тренується у школі паралімпійського резерву з плавання та неодноразово займав призові місця у всеукраїнських змаганнях.


Також він актор інклюзивного театру «Незабудки» міста Дніпро, який був учасником різних театральних фестивалів у Києві, Одесі та Дніпрі.Тимофій ще займається вокалом.


Зараз він навчається у НВК №139 міста Дніпро за звичайною програмою у 8 класі. У цій школі він навчається з першого класу і я дуже вдячні нашій першій вчительці за її терпіння, любов, мудрість та віру у нашого сина. Не все було легко, особливо у першому класі. Був час звикання вчителів до Тимофія. Але це було більше пов'язано з відсутністю інформації про таких діток. Але з часом все ставало на свої місця, вчителі бачили зміни та підтримували Тимофія. Звісно, що так себе вели не всі вчителі, були ті хто вважав, що такій дитині не місце у звичайній школі, були ті хто не вірив, що він зможе навчатися й у старшій школі.


В першому півріччі з Тимофієм був тьютор, щоб він зміг адаптуватися до класів і шкільного процесу. Через пів року вчителі зрозуміли, що він може сам знаходитися на уроках і перервах, складати свої речі та готуватися до уроку.


Складнощів з переходом у середню школу ми особливо не відчули, бо це припало на часи карантину, а потім війна тож довелося вчитися займатися онлайн. Після двох років онлайн навчання були хвилювання, що діти забули Тимофія до того ж настав «складний підлітковий» вік. Були навіть думки залишитися на домашньому навчанні, через постійні тривоги. Але вчителі умовили нас спробувати та запевнили, що якщо Тимофію буде складно, можливо тоді змінити форму навчання. Але все склалося добре. На сторінках школи у соцмережах Тимофія вітають з успіхами у змаганнях. Звичайно, що збільшення кількості вчителів та уроків, ускладнює процес навчання, але напевно як і всім дітям. Є період адаптації та ми його проходили з розумінням.


Чому ми вибрали саме такий шлях, навчання у звичайній школі, бо ми бажаємо дати можливість Тимофію адаптуватися в суспільстві. Спілкуватися з однолітками у звичайному середовищі та отримати доступ до різноманітних соціальних і навчальних можливостей. Ми віримо в його потенціал і прагнемо надати йому всі шанси для розвитку, навіть якщо це потребує додаткових зусиль з нашого боку.

Читайте також: 

Дитина розкидає їжу. Як справлятися?

Мова і мовлення

Форма для питань