Підтримати
Підтримати

“Бути поруч із кожною дитиною”: історії педагогів, які творять справжню інклюзію

27.05.2025

Illustration

Мирослава Слюсаренко — Комунікаційний менеджер, копірайтер та Член Правління ВБО “Даун Синдром”. Керівник проєкту “Батьківський клуб”, який створений з метою підтримки батьків, які виховують дітей із синдромом Дауна та іншими інтелектуальними порушеннями. Мама Любомира, хлопця із синдромом Дауна, пластунка. Засновниця та головна адміністраторка батьківської спільноти “Сила сонця” — онлайн-групи підтримки для родин, які виховують дітей із синдромом Дауна. 

“Бути поруч із кожною дитиною”: історії педагогів, які творять справжню інклюзію

27.05.2025

Illustration

Мирослава Слюсаренко — Комунікаційний менеджер, копірайтер та Член Правління ВБО “Даун Синдром”. Керівник проєкту “Батьківський клуб”, який створений з метою підтримки батьків, які виховують дітей із синдромом Дауна та іншими інтелектуальними порушеннями. Мама Любомира, хлопця із синдромом Дауна, пластунка. Засновниця та головна адміністраторка батьківської спільноти “Сила сонця” — онлайн-групи підтримки для родин, які виховують дітей із синдромом Дауна. 

Illustration

Інна Романенко, асистентка вчителя та класна керівниця, Опорний заклад «Засульський ліцей ЛМР», село Засулля, Полтавська область.

Illustration

Мене звати Інна Романенко, я мешкаю у селі Засулля Лубенського району Полтавської області. Працюю в Опорному закладі «Засульський ліцей ЛМР», де мій педагогічний стаж на посаді асистента вчителя становить 8,5 років. Я була однією з перших, хто започаткував цю важливу роль у нашому ліцеї, працюючи з 2016 року у першому класі з двома дітьми з особливими освітніми потребами (ООП). З того часу ми досягли значного прогресу: наразі в нашому ліцеї працює 10 асистентів вчителів, які підтримують 15 дітей з ООП у 1-9 класах. Мій досвід включає чотири роки роботи з двома дітьми з ООП, а також чотирирічний супровід дитини з інтелектуальними труднощами 4-го рівня з 1-го по 4-й клас. Зараз я продовжую працювати з цим хлопчиком у 5-му класі, поєднуючи ролі асистента вчителя та класного керівника.
Також я завідувачка ресурсної кімнати, яка втілює концепцію багатофункціонального простору, де поєднуються дві основні зони для ефективної підтримки учнів: Спортивна зона - простір, спеціально обладнаний для проведення занять з ритміки та лікувальної фізкультури. Тут учні можуть покращувати координацію, фізичний розвиток та загальне самопочуття через рухову активність.

Навчальна зона - частина кімнати призначена для корекційних та індивідуальних занять. Вона також слугує місцем для проведення різноманітних заходів для учнів та організації зустрічей команд супроводу, що забезпечує комплексний підхід до підтримки дітей з ООП.
Безумовно з найціннішого, що було для мене на тренінгу - це було усвідомлення того, як теоретичні знання перетворюються на практичні дії. Я отримала чіткі інструкції та приклади, що дозволяють мені одразу застосовувати нові підходи у своїй діяльності. Тренери надали мені вичерпні відповіді та цінні поради щодо роботи з дитиною з ООП. Найбільш значущим для мене став комплексний підхід до оцінки та підтримки дитини. Це не просто набір інструментів, а цілісна система, яка дозволяє глибше зрозуміти індивідуальні особливості кожного учня та надати йому найбільш ефективну допомогу. Зокрема, дуже цінним було створення та обговорення модифікованих завдань для учнів в контексті уроку, такий собі навчально-практичний обмін досвідом. Перегляд запропонованих на тренінгу фільмів «Зірочки на землі», «Темпл Ґрандін», «День восьмий», «Арахісовий сокіл», «Та, що створила диво», про людей, які, незважаючи на всі труднощі, знаходять своє місце у світі та досягають успіху, залишили глибоке враження. Вони показують, що з правильною підтримкою, розумінням і вірою в себе, можна досягти неймовірних речей.

Якщо говорити про те, як участь у проєкті вплинула на мою щоденну роботу з учнями з ООП. То завдяки опануванню нових методик, таких як візуальна підтримка, соціальні історії та використання сучасних технологій, а також глибокому розумінню мультимодального підходу (застосування різних інструментів для навчання та сприйняття інформації), заняття стали значно цікавішими та доступнішими для дитини. Тренінг підкреслив важливість командної роботи. Це показала практична робота учасників з кейсами. Бо, коли вся команда працює злагоджено, дитина отримує послідовну та узгоджену підтримку як у школі, так і вдома. Так, моє бачення інклюзії значно змінилося після участі у навчанні на тренінгу. Замість того, щоб концентруватися на "дефіцитах" або "проблемах" учнів з ООП, я почала більше уваги приділяти їхнім сильним сторонам, талантам та інтересам. Це допомагає будувати освітній процес на основі того, що дитина вже вміє, і розвивати її потенціал. Це змінює динаміку уроку з "що дитина не може" на "що дитина може і як я можу їй допомогти досягти більшого". Я стала більше усвідомлювати, наскільки важливою є емоційна та соціальна інтеграція учнів з ООП. Це не лише про академічні успіхи, а й про те, щоб діти відчували себе частиною колективу, мали друзів, вчилися взаємодіяти з однолітками та дорослими. Це вимагає цілеспрямованої роботи над розвитком соціальних навичок та формуванням толерантного середовища у класі.

Були і виклики, які доводилося долати під час навчання та впровадження нових знань у школі. На початку моєї роботи одним із найперших викликів була невідповідність матеріально-технічної бази школи вимогам інклюзії. Це стосувалося відсутності достатньої кількості спеціалізованих матеріалів, адаптованих навчальних посібників, сенсорного обладнання. Та завдяки підтримці директора, виділеній ресурсній кімнаті та субвенційним коштам, ми змогли виготовити дидактичні матеріали й придбати все необхідне для дітей з ООП. Також одразу не всі колеги сприймали нові підходи до інклюзії. Дехто мав усталені стереотипи або побоювання щодо роботи з учнями з ООП, що могло виявлятися у небажанні змінювати звичні методи роботи. Хоча інклюзія є пріоритетом, на даний час недостатнє фінансування часто не дозволяє повною мірою реалізувати всі необхідні заходи, такі як організація додаткових занять, закупівля спеціалізованого обладнання або оплата праці додаткових фахівців. На додаток до викликів, пов'язаних з воєнним станом, дистанційне навчання створило значні труднощі для дітей з особливими освітніми потребами, адже їм бракує безпосереднього контакту, який є надзвичайно важливим для їхнього розвитку. 

Illustration

Саме тому ми, асистенти, запрошуємо дітей до ресурсної кімнати, де вони можуть отримати необхідну підтримку та взаємодію. А завдяки пройденому тренінгу, я краще розумію, як ефективно навчати дітей з особливими освітніми потребами в онлайн-форматі. Сфера інклюзивної освіти динамічно розвивається, що вимагає постійного навчання, пошуку нової інформації та самовдосконалення. Це є викликом, але водночас і стимулом для особистісного та професійного зростання.
З порад та побажань педагогом, які тільки починають свій шлях в інклюзивному навчанні хочу зазначити :1. Світ інклюзивної освіти постійно розвивається. Читайте нову літературу, відвідуйте семінари, вебінари долучайтеся до спільнот. Будьте готові постійно поповнювати свої знання та адаптувати їх до потреб учнів.2. Замість того, щоб бачити лише "діагноз" або "обмеження”, шукайте таланти, інтереси та сильні сторони кожної дитини. Навчайтеся використовувати їх як основу для розвитку та успіху.3. Намагайтеся з самого початку планувати уроки таким чином, щоб вони були доступними для всіх учнів. Використовуйте різні способи подачі матеріалу, залучення та оцінювання. Це значно полегшить адаптацію.4. Розуміння потреб дітей з ООП вимагає великого терпіння та емпатії. Не всі успіхи будуть миттєвими, іноді прогрес може бути повільним. Ваша підтримка та віра у дитину є визначальними.5. Ефективна інклюзія можлива лише у тісній співпраці. Взаємодійте з асистентом вчителя, іншими педагогами, психологом, логопедом, реабілітологом. Обмінюйтесь досвідом, плануйте разом.6. Батьки – головні експерти у питаннях своєї дитини. Слухайте їх, довіряйте їхньому досвіду, залучайте їх до процесу навчання та ухвалення рішень. Будуйте довірчі, відкриті стосунки.7. Навіть найменший прогрес дитини є вашою спільною перемогою. Цінуйте ці моменти, адже вони надихають і показують, що ваша праця має глибокий сенс.
Бажаю вам отримувати справжнє задоволення від роботи з кожною унікальною дитиною, бачити її потенціал і допомагати йому розкриватися. Нехай ваш шлях в інклюзії буде наповнений відкриттями, взаємною повагою та відчуттям глибокого сенсу. Ви робите неймовірно важливу справу!

Illustration
Illustration

Надія Дацьо, вчителька та заступниця директора з навчально-методичної роботи Вигодської спеціальної школи Івано-Франківської обласної ради (селище Вигода, Івано-Франківська область).

Мене звати Надія Дацьо, я проживаю у невеликому гірському селищі Вигода на Прикарпатті (Івано-Франківська область, Калуський район). Понад 15 років працюю вчителем у Вигодській спеціальній школі Івано-Франківської обласної ради, з них майже 11 років на посаді заступника директора з навчальної (методичної) роботи. Здобула 4 вищі освіти, дві з яких у напрямку менеджменту та управління та дві педагогічні – вчителя іноземної мови та вчителя з корекційної освіти.
Вигодська спеціальна школа це сучасний заклад загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими порушенням та втратою зору. Мій досвід роботи у школі унікальний, адже ми навчаємо дітей з різноманітними порушеннями, не тільки зору, у тому числі часто з комплексними порушеннями різного ступеня прояву.
У своїй педагогічній практиці маю досвід навчання дітей з інтелектуальними порушеннями, це учні з комплексними порушеннями – зору та інтелектуального розвитку. Хотіла б зазначити, що за власними спостереженнями та досвідом колег на жаль, кожного року кількість дітей з комплексними порушеннями тяжкого ступеня прояву та складних особливостей розвитку стрімко зростає. 
Дуже важко допомогти дітям та батькам. Мінімум двічі на рік до нас звертаються батьки дітей з тяжкими порушеннями розвитку, у тому числі інтелектуального, проте ні спеціальна педагогіка, ні інклюзивне навчання не можуть забезпечити повноцінний освітній процес навчання дитини у класному колективі, тут рекомендуємо індивідуальну форму (педагогічний патронаж) здобуття освіти. Це проблема, тому що часто в місцевих громадах відсутні фахівці і команда лікар-вчитель-соціальний працівник, які б мали забезпечити постійний фаховий супровід дитини та батьків.
 Ще однією великою проблемою вважаю реформування системи спеціальної освіти, нагнітання та перекручування інформації щодо діяльності спеціальних шкіл в Україні, знецінення та приниження гідності фахівців, які там працюють. Замість налагодження якісної співпраці між фахівцями спеціальних шкіл та фахівцями, які забезпечують інклюзивне навчання, у державі складається ситуація «травлення» спеціальних шкіл як найбільшого зла для дитини, у той час, коли батьки згідно з законодавством мають право обирати заклад та форму здобуття освіти для своєї дитини з урахуванням індивідуальних особливостей, потреб дитини та її найкращих інтересів. Не завжди інклюзивне навчання підходить дитині так само як і не завжди спеціальна освіта є задоволенням усіх потреб дитини. Так само як інклюзивне навчання та спеціальна освіта мають стати якісним пулом для вибору саме тої форми навчання, яка підходить дитині і задовольняє повністю її права і потреби у здобутті якісної освіти. Тут важливо зрозуміти переваги інтеграції та поєднання спеціальної освіти з інклюзивним навчанням.
З того, що стало найціннішим та найкориснішим під час тренінгу для мене — у процесі участі в навчальному тренінгу «Різні можливості – рівні права» я багато дізналася щодо безпосередньо практичних підходів та методів роботи з дітьми з інтелектуальними порушеннями. Тренінг був орієнтований та побудований так, що кожна зустріч містила дуже цікавий набір спікерів-практиків, які охоче ділились методичними напрацюваннями та практичним досвідом роботи, у тому числі на реальних кейсах, щоденних проблемах, які ми разом «розбирали» на тренінгу. Було дуже корисно дізнатися про важливість та досвід якісної співпраці з батьками учнів з інтелектуальними порушеннями, про адаптації та модифікації підручників, посібників, календарно-тематичного планування та навчальних програм.
Протягом тренінгу я дізналась про цифрові застосунки і додатки, які круто працюють з дітьми та допомагають вчителям у викладанні; про особливості та рекомендації щодо дистанційного навчання учнів з ООП; про важливість соціальної складової навчання і соціальних історій; про налагодження співпраці з батьками та найголовніше про пошук ефективних підходів до навчання кожної окремої дитини з інтелектуальними порушеннями, методом проб і помилок; про розмежування функцій та співпрацю на рівні команди психолого-педагогічного супроводу та роль тісної та якісної співпраці вчитель-асистент вчителя у інклюзивному класі; про важливість щоденних рутин та набору правил поведінки, як вдома, так і у шкільному середовищі;про особливості оцінювання учнів з інтелектуальними порушеннями.
Що запам’яталось то це методика розвитку мовлення ТАН Содерберг, яку використовують для розвитку мовлення дітей, у тому числі з інтелектуальними порушеннями та основні принципи її застосування: доступність, зв'язок із життям учнів, систематичність та послідовність, залучення емоційної сфери, візуалізація мови і мовлення. Вчителям важливо пам’ятати, що застосування методик розвитку мовлення, таких як ТАН-історії, мнемотехніки, побудова речень та моделей спілкування альтернативними засобами комунікації стосуються не тільки вчителів-логопедів чи вчителів початкової школи, а і вчителів усіх навчальних предметів у школі, де навчається дитина з труднощами комунікації.
Участь у проєкті вплинула на мою щоденну роботу з учнями з ООП. Я поступово ділюсь з колегами опрацьованими на тренінгу методиками та рекомендаціями. Багато чого знаємо та використовуємо, але і багато є цікавого і нового, чого дізналась на тренінгу, наприклад про навчальну програму компенсаторного навчання для дітей з інтелектуальними порушеннями «Радість» та прикладами її застосування на практиці колегами. Також участь у тренінгу допомогла мені переглянути підходи до адаптації та модифікації підручників, календарного планування та навчальних програм.

Illustration

Якщо говорити про те, чи змінилося моє бачення інклюзії після участі в навчанні то, мабуть, ні. Адже я переконана, що інклюзія це важливий процес цивілізаційного розвитку сучасного суспільства, що полягає у збільшенні ступеня залученості усіх громадян, незалежно від наявності чи відсутності порушень, у всі сфери життя суспільства. Інклюзія починається в закладах освіти із створення безпечного фізичного та психологічно-комфортного середовища для всіх учасників освітнього процесу.

З викликів які доводилося долати під час навчання або впровадження отриманих нових знань у школі це слабка мотивація педагогічних працівників до змін у підходах та методиках викладання, труднощі у налагодженні ефективної комунікації з батьками. Дуже часто батьки не бачать проблем і труднощів в освітньому процесі та соціальній адаптації своїх дітей, не звертають увагу на їхній психологічний стан, замовчують реальні порушення, вдаються до підробки документів. Батьки іноді не розуміють важливості вчасного виявлення порушень у дитини та вироблення спільного з лікарями та нами, педагогами, плану освітнього процесу.

З того що хотіла б побажати та порадити іншим педагогам, які тільки починають свій шлях в інклюзивному навчанні. З основного - це не соромитись просити про допомогу і поради у випадках коли не знаєте, що робити чи коли нічого не виходить у інклюзивному навчанні, особливо у контексті навчання дітей з інтелектуальними порушеннями. Зараз є багато спеціалістів та фахівців які у змозі надати вам якісні експертизи та озброїти вас ефективними методиками та інструкціями. Ну і найголовніше – до всього, що робите ставитися з любов’ю. До колег, до учнів, до завдань і до себе звісно. Діти з інтелектуальними порушеннями це одна із найскладніших категорій учнів з особливими освітніми потребами, однак слід сприймати людей з ментальними порушеннями поза стереотипним мисленням і пам’ятати про людяність і право кожної людини на гідність і рівність. Адже у всіх нас абсолютно різні можливості, однак рівні права.

Читайте також

Цікаві та корисні статі підібрані спеціально для вас

Illustration

Ми хочемо поділитися з вами думками самих тренерів

Зазирнути у світ інклюзії
Illustration

Інтерв’ю з Ластовецькою Наталією Миколаївною після проходження навчання у рамках проєкту

Зазирнути у світ інклюзії
Illustration

"Історія сім’ї з Дніпра: особливий шлях Тимофія до розвитку та успіху"

Зазирнути у світ інклюзії
Illustration

Наталя Косницька — співзасновниця курсу “Різні можливості — рівні права.

Зазирнути у світ інклюзії

Кожен донат важливий

Зробити донат

Розділи

Про нас КомандаБатькам ПроєктиFAQ

Посилання

Політика конфінденційностіЕкополітикаПолітика захисту дітей та вразливих дорослих

Завітати

вул. Гетьмана Павла Полуботка, 52, оф.903 Ам. Київ 

Графік роботи : пн-пт 10 - 18

Created by

Професійний Початківець

ВБО Даун Синдром 2022

Розділи

Про нас КомандаБатькам ПроєктиFAQ

Посилання

Політика конфінденційностіЕкополітикаПолітика захисту дітей та вразливих дорослих

Завітати

вул. Гетьмана Павла Полуботка, 52, оф.903 Ам. Київ 

Графік роботи : пн-пт 10 - 18

Created by

Професійний Початківець

ВБО Даун Синдром 2022