Синдром Дауна = перемога!

Синдром Дауна? Перемога? Так! Щодня, щохвилини, щосекунди! Кожна й кожний, хто торкається до дивовижного світу людей з додатковою хромосомою – переможець!І це не лише голосні слова. Це кропітка робота над собою, над своїми страхами, над своїм відчаєм, над своєю сором’язливістю, над своїм прийняттям, над собою, над родиною, над… над… над…А де ж перемога, спитаєте ви? А перемога – ось вона, солодко посапує на подушці, обійнявши улюблену іграшку. Перемога, коли ти не називаєш свою дитину «сонячною», а з гордістю промовляєш її ім’я. Перемога, коли твій малюк біжить до тебе, обіймає й цілує в щічку. Перемога, коли твоя дитина захоплено читає казку, хоча розуміють її лише двоє: сама дитина й твоє серце. Перемога, коли на дитячому майданчику до твого малюка підходить малеча й щиро пропонує: «Давай грати разом!». Перемога, коли вчителька в класі викликає твою дитину до дошки, а після виконання завдання говорить, яка вона розумака.

 Перемога – це твої сльози, твій біль, твоя посмішка. Перемога – це перший крок, перший зубик, перше слово, перший сміх твого малюка.І зовсім не важливо скільки років тобі, скільки років твоїй дитині, де ви мешкаєте, хто вас оточує. Важливо те, що ви є один у одного, що ваші серця б’ються в унісон, що ваші життя переплетені, мов коса. Важливо те, що ви мама та дитя, що ви любите одне одного, що ви потрібні одне одному.Тому, так, синдром Дауна — це перемога!Ми запускаємо рубрику "Батьки пишуть", в якій будемо публікувати історії батьків від першої особи.

Першою на наш запит відгукнулась Ірина Ханікова. Вдячні їй за сміливість говорити про важливе та особисте. Якщо хочете, щоб і ваші історії були опубліковані, пишіть у дірект

Публікація підготовлена в рамках проєкту "Сила в єдності команди" за підтримки Fondazione L'Albero della Vita - onlus#сила_в_єдності_команди