Коли мама — це мир: історія Мілани
14.02.2026
Мирослава Слюсаренко — Комунікаційний менеджер, копірайтер та Член Правління ВБО “Даун Синдром”. Керівник проєкту “Батьківський клуб”, який створений з метою підтримки батьків, які виховують дітей із синдромом Дауна та іншими інтелектуальними порушеннями. Мама Любомира, хлопця із синдромом Дауна, пластунка. Засновниця та головна адміністраторка батьківської спільноти “Сила сонця” — онлайн-групи підтримки для родин, які виховують дітей із синдромом Дауна.
Мама, школа та кольорові мрії: наше життя з Міланою
Мене звати Альона Албет і ми живемо у Полтаві. Наш родинний ритм на перший погляд здається цілком звичайним, “шкільним”, але він має свої особливі відтінки. У нас дві доньки: Софія: активний підліток, учениця 7-го класу, та Міласька, наша першокласниця.Зараз ми з Міланою ходимо до першого класу разом. Це не просто фігура мови, адже я працюю її асистентом у загальноосвітній школі на інклюзивній формі навчання. Для нашого міста це важливе досягнення нашої ГО “Полтава Даун Синдром”: робота асистента дитини є оплачуваною, і хоча зарплата невелика, для нашої сім’ї це можливість бути поруч і допомагати доньці адаптуватися серед однолітків.
Допитливість, танці та татові інструменти
У повсякденному житті Мілана неймовірно допитлива та енергійна дівчинка. Вона обожнює рольові ігри: наша кухня з ляльками постійно “працює”, там щоразу народжуються нові сюжети. Вона може годинами збирати пазли або зосереджено розмальовувати картинки.А ще Мілашка наша головна співачка. Вона любить співати вдома та в машині, причому часто вигадує власні слова до знайомих мелодій. Коли ж їй хочеться активності, то вона танцює, і це приносить їй справжню радість. Але є в неї й суто “серйозне” захоплення: вона обожнює допомагати нашому татові. Подати потрібний інструмент чи викрутку для неї надзвичайно відповідальна і приємна місія.
Як у наше життя прийшла творчість
З малечку я пропонувала Мілані різні ігри на логіку та увагу, тому до малювання ми прийшли природно і легко. Великим прикладом для неї стала старша сестра Софія, яка навчається у школі мистецтв. Коли Мілана бачить, як багато малює Софійка, вона намагається її наслідувати. Малювання, ліплення та спільна творчість стали невід’ємною частиною нашого сімейного вечора. Це ті моменти, які нас по-справжньому об’єднують.
Нещодавно ми відчули справжній поштовх у розвитку завдяки тому, що Мілана пішла до школи з нормотиповими дітками. Раніше нам важко давалося замальовування предметів, а зараз успіхи очевидні. Ми разом стараємося писати прописи, як і всі однокласники, і для нас це справжня велика перемога.
Цікаві та корисні статі підібрані спеціально для вас