Відповідає на питання Юлія Головата, психолог Центру Раннього Розвитку
На наших консультаціях часто виникають запитання у мам, що робити. коли дитина розкидає взагалі і, зокрема, коли дитина скидає їжу зі столу. Це те, що потребує від мам багато терпіння, і вони не завжди знають, що робити. Отже, давайте розберемося, що це за процес - скидання/розкидання речей.
У віці, приблизно, від 1.5 року до 3 років, для дитини настає процес активного пізнання світу. І кидання речей - це ті найпростіші речі з дрібної моторики, які дитина може зробити самостійно. Тобто взяти предмет, розжати пальчики, випустити його. І далі відбувається дуже цікаве: можна спостерігати скаче предмет чи залишається лежати, буде він цілим чи розбивається. При цьому предмет падає із дзвоном чи безшумно, буде він підпригувати, покотиться чи залишиться лежати на місці?
Це те, як дитина на практиці пізнає, що таке гравітація. Звісно, це слово їй невідомо, але спостерігати її дію дитина має можливість. І це дуже цікавий процес, тому що можна зробити багато висновків з цього.
Має значення, що відбувається відразу за цим. Тобто сам процес падіння і звуків - це одна частина, яка цікавить дитину, а інша частина - це те, як реагує мама.
Іноді, те, що відбувається після падіння, це найцікавіше. Мама, яка раптом зі спокійної перетворюється на активну та енергійну, говорить швидко та емоційно. Це справді таке захоплююче дійство, і іноді діти кидають предмети саме заради того, щоб спостерігати: “А як я своїми діями можу впливати на маму? Який я сильний. Я кинув і мама починає ось так поводитися”. Якщо це дійсно дитині подобається, то дитина може кидати предмети саме заради того, щоб подивитися на вашу реакцію.
Які можуть бути рекомендації, як це змінити чи завершити пошвидше цей період пізнання світу?
Якщо ми говоримо про те, що дитина, сівши за стіл їсти, відразу широким жестом скидає все зі столу, то слід подбати про посуд на присосках, щоб це було важче зробити. Звісно, для дитини постарше, присоска не проблема, але на початку вона може дещо вирішити цю ситуацію.
Лайфхак: старайтеся класти дитині їжі не всю порцію, а трошки. Тоді і прибирати буде менше, і ви зможете догодувати дитину тим, що залишилося.
Так само завжди має бути одна й та сама реакція. Бажано, щоб мама залишалася спокійною. М'яко, але суворо говорила, що ні не можна кидати їжу. І ця реакція залишалася незмінною, щоб не трапилося. Діти іноді, уже розуміючи, що робити так не можна, перевіряють наші межі. Перевіряють нашу впевненість у тому, що правило має існувати саме в такому вигляді. Іноді мами кажуть: “Дитина знає, що не можна, дивиться на мене і робить мені на зло”. Ні, не на зло. Дитина перевіряє вашу впевненість. Ваша відповідальність - ввести правило в життя дитини і слідкувати за його дотриманням, за його незмінністю. А відповідальність дитини - переконатися, що це правило дійсно працює, що це дійсно правило і “ні” означає “ні”.
Ви можете відслідкувати той момент, коли дитина хоче кинути їжу чи столовий прибор, тоді ви зупиняєте руку і повторюєте: “Ні, так не можна, їжу не кидають!”
Ви можете запропонувати дитині альтернативу, тобто ложку не кидають, але кидають м'ячик.
Для дитини кидання предметів може перетворитися на певну гру, на певну взаємодію з мамою. Тобто, я кинув - мама підняла, я кинув -мама підняла. Це цікаво, тому що це контакт, це чутливість мами до дій дитини і дитині подобається така взаємодія.
Це можна використовувати в будь яких випадках, окрім годування. Під час годування, коли дитина кинула їжу і вона вже достатньо доросла, щоб підняти її, висаджуєте дитину зі стільчика і кажете: “Піднімай!”.
Цікаво гратися тоді, коли я кидаю, а мама мені це повертає, але коли доводиться повертати предмет на місце самому, це вже не так цікаво.
Якщо дитина починає розкидати їжу в кінці годування, з великою ймовірністю, дитина наїлась. Для вас це сигнал про те, що дитині час завершувати трапезу і дати їй гуляти.
Таке пізнання явищ і предметів для дитини дуже важливо. Є певний вік, коли дитині необхідно познайомитись із властивостями таких побутових предметів. Сюди ж відноситься і їжа. Її консистенція, її температура, власні відчуття від того, що береш їжу в руки. Важливо організувати такий процес пізнання окремо від процесу годування. Можна навіть посадити дитину у ванну, і дати якісь продукти. Так ви можете полегшити собі процес прибирання. Тільки подбайте, щоб це не засмітило труби.
Коли дитина розкидає речі, пам'ятайте, що це етап. І як будь-який етап, він має початок, і має завершення.
Форма для питань