Світ кольорових метеликів Владислава: історія про рух, мрії та силу добра

19.05.2026

Illustration

Мирослава Слюсаренко — Комунікаційний менеджер, копірайтер та Член Правління ВБО “Даун Синдром”. Керівник проєкту “Батьківський клуб”, який створений з метою підтримки батьків, які виховують дітей із синдромом Дауна та іншими інтелектуальними порушеннями. Мама Любомира, хлопця із синдромом Дауна, пластунка. Засновниця та головна адміністраторка батьківської спільноти “Сила сонця” — онлайн-групи підтримки для родин, які виховують дітей із синдромом Дауна. 

Illustration

Ми, родина Остроглядових, і наше життя вже багато років нагадує безперервний рух. Ми живемо у передмісті Одеси, в невеликому, але дуже рідному селищі Авангард. Наш сімейний ритм, ніби “життя на колесах”, адже ми постійно кудись їдемо, щось відкриваємо, кудись поспішаємо, але саме в цьому динамічному темпі відчуваємо себе справжньою командою.
У нашій родині ростуть троє хлопців, двоє з яких особливих: 17-річний Владислав та 11-річний Макарчик. Попри те, що у обох хлопців синдром Дауна, вони дві абсолютно різні планети. Влад більш спокійний, виважений, трохи флегматичний, він “як тиха гавань”. А Макар справжня “запальничка”, енергія якого не вщухає ні на хвилину. Саме це поєднання спокою та драйву і тримає наш сімейний баланс.

Про перемоги у воді та всесвіти з Лего
Влад натура різнобічна і окрім малювання, величезну частину його життя займає спорт. Він займається плаванням і вже на професійному рівні володіє всіма стилями. Його завзятість приносить плоди: Влад часто повертається зі змагань із нагородами та медалями.
Коли ж хочеться тиші, він занурюється у світ конструкторів, його захоплення — Лего. Так дивовижно спостерігати, як зосереджено він збирає складні деталі. Окрім цього, як і кожен сучасний підліток, Влад любить відеоігри та може годинами “залипати” на цікавих роликах у Ютубі.

Як творчість стала частиною життя

Шлях Влада у мистецтві почався просто, ми шукали заняття поблизу дому, і так ми опинилися в нашому Будинку культури. Доля звела нас із чудовим педагогом Ганною Ігорівною Лунгул. Вона не просто не побоялася взяти Влада на навчання, а миттєво знайшла з ним спільну мову. За мольбертом Владислав перевтілюється, стає надзвичайно уважним та відповідальним. Звісно, як і у будь-якого підлітка, у нього бувають моменти ліні, але до уроків він ставиться дуже серйозно. Зараз вони вивчають не лише малювання, а й різні види прикладного мистецтва, що допомагає йому ще глибше пізнати світ. Раніше ми часто творили всією родиною, разом малювали, робили поробки. Зараз, через наш шалений ритм, таких моментів менше, але кожна спільна творча хвилина для нас на вагу золота.

Illustration
Illustration

Маленькі перемоги, що зігрівають серце
Останній час подарував нам кілька приводів для особливої гордості. На минулому тижні Влад поставив свій особистий рекорд, вперше проплив 50 метрів стилем батерфляй і це була справжня перемога над собою. А вдома на нас чекав ще один успіх, творчо-технічний, Влад самостійно зібрав величезну Птицю-Фенікса з серії про Гаррі Поттера. Лише в найскладніших моментах йому трішки допоміг Назар — наймолодший брат, але основну роботу він виконав сам.Для нас це точно не просто іграшка, а символ його терпіння та вміння доводити справу до кінця.

Про малюнок, мрії та "Я, моя мрія і те, що я люблю"
Участь у конкурсі “Я, моя мрія і те, що я люблю” стала для нас можливістю нагадати світові, що кожна людина має право на мрію. Робота Владислава, це відображення його душі. У його намальованому світі немає зла, лише гармонія та злагода.
Сьогодні мрії Влада стали більш дорослішими та приземленими. Він дуже хоче власну кімнату та, як і всі ми, найбільше чекає закінчення війни. Але в його уяві завжди залишається місце для того “кольорового світу”, де панує добро, а всі люди рівні між собою.

Слово автору: Владислав розповідає про свій світ

Я намалював яскравих метеликів і себе разом із котиком. Мені дуже подобається, коли все навколо кольорове. Коли я малюю, я почуваюся добре, мені це приносить радість. Моя головна мрія, щоб війна нарешті закінчилася і всі люди стали щасливими. Я почуваюся найщасливішим, коли мама вдома і ми проводимо час усією нашою родиною разом. Ще я дуже люблю плавати. Мені подобається відчувати, що у мене це виходить, і я дуже люблю перемагати на змаганнях.
Моє послання всім у малюнку: будьте добрішими один до одного!

Читайте також

Цікаві та корисні статі підібрані спеціально для вас

Illustration

Музика, як енергія відновлення: досвід громадської організації “Ми — особливі”.

Illustration

“Творчість дарує енергію відновлення”: розмова про глину та спокій.

Illustration

Життя як іспит на витривалість: історія Воронцової Анастасії та бар’єри, які не долає система.

Illustration

Історія Ніколь Лапустіної: Світ крізь яскраві барви та безумовну любов.

Долучіться до змін разом з нами

Підтримайте дітей з синдромом Дауна та допоможіть будувати толерантне суспільство вже сьогодні

Illustration