Творчість як спосіб життя: історія Івана, який співає, мріє і надихає

04.04.2026

Illustration

Мирослава Слюсаренко — Комунікаційний менеджер, копірайтер та Член Правління ВБО “Даун Синдром”. Керівник проєкту “Батьківський клуб”, який створений з метою підтримки батьків, які виховують дітей із синдромом Дауна та іншими інтелектуальними порушеннями. Мама Любомира, хлопця із синдромом Дауна, пластунка. Засновниця та головна адміністраторка батьківської спільноти “Сила сонця” — онлайн-групи підтримки для родин, які виховують дітей із синдромом Дауна. 

Illustration

Творчість як спосіб життя
Про сина Івана, учасника конкурсу малюнків, розповідає мама - Галина Миронів. Сім’я мешкає у місті Заставна, що на Чернівеччині, та є активним учасником громадської організації "Миле сонечко".
Наша сім’я з тих, хто не любить сидіти на місці. Ми активні, легкі на підйом і завжди намагаємося бути на позитиві. Співати, танцювати, щось ліпити чи малювати, наші звичайні будні. Ми беремо участь у різних конкурсах та фестивалях, допомагаємо проводити свята у нашій громадській організації “Миле сонечко”. Для нас це природно, бути серед людей і ділитися енергією.
Я працюю вчителем музики, тому в нашому домі пісня звучить завжди. З дитинства я займаюся з сином і донькою, намагаюся розвивати їхні творчі здібності. Ми просто живемо у цьому: вчимо нові пісні, робимо аплікації, вигадуємо цікаві творчі завдання.
Саме через пісню ми з Ванею працюємо над вимовою, дикцією та правильним диханням. Це набагато цікавіше, ніж звичайні вправи. Іван дуже любить співати. Буває, затихне у своїй кімнаті, я прислухаюся, а він сам собі щось наспівує. Може так довго сидіти, і я розумію, що йому справді добре у ці моменти.

Illustration

Коли дитина розквітає

Коли Ваня зайнятий улюбленою справою, це відразу видно. У нього очі світяться, він починає підтанцьовувати і видно, що все, що він робить, іде від щирого серця. Іванко з народження ріс під звуки класичної музики та хорового співу. Навіть зараз ми завжди вмикаємо спокійну музику, коли чимось займаємося вдома. Це створює особливий затишок, дарує спокійну атмосферу і нам, і дітям.

За ці роки у нас зібралося чимало нагород: кубки, медалі, грамоти, подарунки. Це приємно, але головне це ті хвилини, які ми проводимо разом за творчістю. Ми дякуємо Богу за сили та здоров’я, які дають нам можливість не зупинятися, які б перешкоди не виникали.

Про віру та найголовнішу мрію

Ми вирішили взяти участь у конкурсі “Я, моя мрія та те, що я люблю” від ВБО “Даун Синдром”, щоб підтримати інших батьків. Хочеться, щоб інші мами розуміли — синдром Дауна не вирок. У кожної дитини є свій хист. Важливо просто його вчасно помітити, розвивати і вірити у свою дитину і цінувати те, що вона вже вміє. Треба просто радіти кожному невеликому успіху.

На конкурсний малюнок “Я люблю Україну” Іванка надихнули кольори нашого прапора, сонячне жовте та глибоке блакитне. Сонечко у віночку на малюнку про радість і перемогу, якої ми всі так чекаємо. Ми всі сьогодні мріємо про одне — мир, бо це найважливіше для кожного українця. Щоб у кожної дитини в нашій країні було спокійне, світле дитинство. Ми низько вклоняємося нашим воїнам за їхню мужність і незламність. Саме на їхніх плечах тримається наше небо, під яким ми можемо співати та мріяти.

Ми молимося та просимо Бога про мир і твердо віримо: Він з нами!

Читайте також

Цікаві та корисні статі підібрані спеціально для вас

Illustration

Точка опори: Мій острів спокою серед океану турбот.

Illustration

Енергія, що зігріває: історія Михайлика Дерія, який малює вогонь і любов.

Illustration

Микола з Полтави: малювати серцем і мріяти про море.

Illustration

Десять років у кольорі, історія Дар’ї Печеніної.

Долучіться до змін разом з нами

Підтримайте дітей з синдромом Дауна та допоможіть будувати толерантне суспільство вже сьогодні

Illustration