Як допомогти дитині освоїти горщик?
Відповідає на питання Юлія Головата, психолог Центру Раннього Розвитку
Сьогоднішня тема, про яку я хочу з вами поговорити, досить делікатна та інтимна. Це тема привчання дитини до горщика. Тема пов'язана для батьків з великою кількістю запитань, тому ми не можемо оминути її увагою.
Ви знаєте, що існує багато дорослих людей, так само і дітей, для яких “туалетна тема” пов'язана з певними табу і з певними складнощами. Наприклад, неможливістю сходити до туалету у незнайомому місці. Або проблема запорів, яка пов'язана не з фізіологією, а з психологією. Ми можемо сказати про те, що дитина адаптувалася до нового місця, садочку, наприклад, або школи, якщо вона може там їсти і какати.
То ж на що слід звернути увагу, привчаючи дитину до горшку?Розглянемо ті підходи, які на даний момент існують у світі. Також буде декілька практичних рекомендацій, які полегшать вам і вашій дитині шлях до освоєння горшка.
Теорія природного виховання. Вона заснована на тому, що дитина із самого народження може сигналізувати батькам про те, що вона хоче в туалет.
Наприклад, є такі племена в Австралії, які носять на собі дитину з народження, примотуючи її до мами. Там вважається мама поганою, якщо дитина справляє свої потреби прямо на ній.Тобто мама з дитиною знаходяться у такому контакті, що мама відчуває дитину, як саму себе, і може сказати, коли дитина хоче до туалету, і висаджує її. У нашому сучасному світі є певні обмеження.
По-перше, це темп життя. По-друге, це багатозадачність, яка стоїть перед мамою. по третє, це неможливість такої концентрації на дитині, щоб бути на 100% зосередженою на ній. Але у цього метода є підгрунтя, адже новонароджена дитина у своєму житті має не так багато процесів, які для неї є важливими. Це сон, харчування і туалет. оскільки ці процеси є важливими, дитина, певним чином, включається в них, проживає їх і демонструє це проживання. Якщо бути уважним до дитини, то можна помітити, що дитина певним чином змінює свою поведінку, демонструючи потребу до випорожнення. Якщо дитина в цей час знаходиться без підгузку, то мама може помітити з чим пов'язані такі зміни в її поведінці. І, відповідно, реагувати, тобто висаджувати дитину.
Повірте, дитині комфортніше задовольняти свої потреби так, щоб залишатися сухою. Вона зрозуміє, що їй вигідно повідомити мамі про те, що вона хоче до туалету, і вона, навіть, зможе якийсь час чекати, поки мама не забезпечить умов, у яких вона може випорожнитися.
Теорія, пов'язана з психоаналітичним напрямом. Вона говорить про те, що діти можуть вчитися контролювати свої сечовий міхур і пряму кишку у віці від 1,5 року до 3 років. У психоаналізі це називається анальною фазою.
Це означає, що дитина починає отримувати задоволення від того, що може контролювати свої сфінктери. Це також період, коли розвивається творчість, коли дитина проходить активну стадію розвитку мовлення. Також з'являються уявлення про акуратність і бридливість. І все це взаємопов'язано.
Найчастіше діти здатні контролювати свої випорожнення у віці від 1 до 3 років. Але, щоб не казали спеціалісти, варто пам'ятати таку річ, - ваша дитина засвоїть горщик тоді, коли буде до цього готова. Жоден спеціаліст не може цей процес пришвидшити. Зараз відомо, що діти теперішнього, так би мовити, підгузкового періоду, пізніше засвоюють горошок, ніж їхні попередники, а дівчатка роблять це швидше за хлопчиків.
Які ознаки того, що ваша дитина готова до “приручення” горщика?
-Дитина може сидіти, ходити, присідати.
-У дитини регулярний сформований стул.
-Дитина може прокинутись після денного сну сухою.
-Дитина може залишатися сухою впродовж 3-4 годин.
Дитина почувається некомфортно у мокрій або брудній білизні. Але щоб це їй стало зрозуміло, вона перебуває деякий час без підгузка. Це треба, щоб дитина могла пов'язати відчуття у своєму тілі із тими наслідками, які стають очевидні. Наприклад, з появою калюж.
Важливо! Привчання до горщику не повинно відбуватись у той період, де є різкі зміни у житті дитини. Все це має відбуватись дуже дбайливо. І пам'ятайте, що сварити дитину на стадії привчання до горщику за те, що у неї не вийшло — не можна! Тоді, коли дитина зробила свою справу куди треба, ви її підтримуєте і хвалите, але не сварите, якщо вона не справилась.
Що ще важливо враховувати?
По-перше, всі дорослі члени родини повинні домовитися про стратегію поведінки під час цього періоду і дотримуватися її.
По-друге, перед тим, як привчати дитину до горщика важливо поспостерігати, коли дитина випорожнюється. Це допоможе вам підловити ці моменти і допомагати їй вчасно зробити це. Пару тижнів можна навіть записувати, коли дитина пісяє і какає. Спостерігайте для того, щоб у вас були чіткі уявлення про цей режим.
Важливо забезпечити на цей період зручний одяг, який би швидко знімався, і з яким, можливо, дитина могла б справитись сама.
Яким має бути горщик?
Він має бути зручний для дитини. Тобто не занадто великим та не занадто маленьким. Щоб попа не провалювалася в горщик. Краще аби він не був музичним або занадто іграшковим. Дитина все одно буде гратися в горщику А коли він буде дуже схожий на іграшку, дитині буде складно пов'язати функцію горщика і функцію гри. Було б непогано, якби ви продемонстрували дитині його використання. Наприклад, витрусили з памперсу його вміст в горщик. Важливо, щоб дитина на горщику сиділа, маючи опору для ніжок. Горщик має бути комфортної температури. Від холодної поверхні сфінктери стискаються, акт дефекації неможливий.
Зазвичай, хлопчики спочатку навчаються пісяти й какати сидячи, а потім переходять до більш “чоловічого” способу. Це зручно, адже у діток акти дефекації та сечовипускання пов'язані.
Коли ви вибираєте спосіб висаджування дитини “За годинником”, або, буває таке, що батьки на ніч заводять будильник, аби висадити дитину, пам’ятайте про те, що в цьому випадку не йдеться про привчання дитини розуміти потреби свого тіла.
Тобто такі важливі процеси стають залежними від зовнішніх обставин. Начебто неважливо, що ти відчуваєш, але прийшов час і ти маєш це зробити. Це не дуже гарний спосіб. Ефективніше, корисніше, приємніше розуміти, що відбувається з нашим тілом.
Також хочу звернути вашу увагу на те, що для дитини її випорожнення, її какашки, є важливими. Діти дуже часто демонструю з певною гордістю результати своєї “діяльності”. Важливо не реагувати на це з огидою. Тому що дитина сприймає все таким чином: “Якщо погане те, що вийшло із мене, то поганий і я сам”. Це ставлення до себе, це певне відчуття себе у цьому світі.
Важливий нюанс. Коли ви привчаєте дитину до горщика і вона вже вміє вам повідомити про це, або вона сама сідає на горщик і робить свої справи, не можна знову одягати підгузок, бо для дитини втрачається сенс цього. Горщик має стояти у зручному місці, де дитина може його бачити, може до нього добратися самостійно. Якщо ви кудись їдете, пам’ятайте, що для дитини її горщик — це її територія, її власність. Важливо брати його з собою.
Ваша дитина унікальна, не варто її ні з ким порівнювати. Все станеться тоді, коли має статись.
Форма для питань