Як привчити дитину до самостійної їжі
Відповідає на питання Наталія Вавілова, корекційний педагог Центру Раннього Розвитку
Сьогодні ми поговоримо про те, як привчати дитину до самостійної їди. Самостійна їда дитини починається із власного інтересу дитини до їжі, тому дуже важливо їсти в присутності дитини. Тобто, дитина може бути в цей момент у вас на колінах і дивитися, що мама робить, доторкатися до рота, до їжі, до чашки. Вона може бути із вами за сумісним столом, коли усією сім'єю вечеряєте, снідаєте чи обідаєте. Дитина бачать, що дорослі щось мають у тарілці, їдять і т.д. У неї буде з'являтися інтерес, вона буде тягнутися до тарілки, може залізти у тарілку з їжею і тягнути її до рота. У цей момент ми можемо давати дитині щось у руку, щоб вона їла. Це може бути печиво дитяче. Це може бути шкоринка хліба. Це може бути бубличок. І це все відбувається в період з 6 до 9 місяців.
У дитини з'являється інтерес до того, що робить дорослий з їжею, інтерес до їжі і ми пропонуємо ту їжу, яку можна їсти руками. Ну і звичайно, що паралельно ви починаєте вводити прикорм, який вам радить педіатр.
Я буду говорити про так звані педагогічні моменти. Це, власне, інтерес до дитини до їжі. Коли є власний інтерес, ми тоді даємо їжу в руку, що дитина, тримаючи її, їла. Коли ви починаєте прикорм, дитина буде залазити у тарілку, бо її цікавить, що ж там таке. Дозволяйте це зробити, це абсолютно нормально, так дитина вчиться їсти самостійно. Тобто, вивчити те, що є у тарілці, потім піднести руки до рота, обсмоктати і відчути її смак.
Коли ви годуєте дитину, надзвичайно важливим є положення дитини. Положення повинно бути стійким, якщо дитина не сидить самостійно, то це положення “напівлежачи” і дитина вас бачить. Бачить, що це ви годуєте, у вас є ложка їжа. Якщо дитина вже сидить, то це положення “сидячи” і воно має бути таким, щоб дитина сиділа рівно, тобто не сповзала, не завалювалася.
Що для цього потрібно зробити? Потрібно підібрати той стілець. Він повинен бути комфортним по глибині. Якщо у вас глибокий стілець,вкладіть ззаду подушку, з боків можна вставити валики з рушника. І обов’язково має бути опора під ноги. Чому це так важливо? Тому що, коли дитина стійко сидить, вона не витрачає свої сили на утримання положення. Дитина може зосередитись на процесі їди. Концентрація на процесі їди важлива, бо це вже повноцінне заняття. Коли дитина їсть, вона точно так само навчається, як і коли вона грається із вами на килимі.
Що потрібно, щоб цей процес їжі був ефективним?
Привернути увагу дитини до себе і пояснити за допомогою жестів або наочно (показати тарілку з їжею), що саме із нею буде зараз відбуватись. Таким чином дитина налаштовується на прийом їжі. Особливо це актуально коли дитина вередує, не хоче їсти, у дитини низький інтерес до їжі. Попередження вже буде готувати дитину і налаштовувати на процес їжі. Ось цей весь процес, коли дитина вже почула, що вона буде їсти, потім вона доповзла до стільчика, піднялася - це вже готує і налаштовує дитину на процесі їжі. І потім ви весь процес обговорюєте, це потрібно для власного інтересу дитини і для визрівання мотивації дитини. Ну і, зрозуміло, що ви дозволяєте дитині бути активним учасником прийому їжі, тобто брати їжу руками, тягнути в рота, розмазувати її, досліджувати. Це все варто дозволяти дитині, бо це є перший інтерес до їжі, і це є перший прояв ініціативи стосовно їжі.
Я категорично проти того, щоб ставити мультик тоді, коли дитина їсть. Чому? Тому що прийом їжі - це повноцінне заняття, і воно спрямоване на те, щоб дитина розуміла, що вона робить. Зрозуміла що їй подобається, а що ні. Розуміла, коли вона почне відчувати ситість. Тобто це процес, коли ви маєте можливість спілкуватися з дитиною, розказувати, що з нею відбувається, дитина має можливість вам відповідати і розказувати свої відчуття. Якщо ви включаєте дитині мультик, це дуже зручно, скажемо чесно, перш за все для батьків, тому що дитина всю увагу зосереджує на мультику, і тоді вона вже не може зосереджувати увагу на процесі їди. Відповідно мама має змогу запихнути в дитину все те, що мама запланувала: супчик, овочі і т.д.
Що робити коли дитина не хоче взагалі їсти?
Підбирати ті смаки, які дитині подобаються.
У нас була історія, коли мама казала, що дитина любила банан. І цей банан підмішували у всі страви тільки для того, щоб дитина їла. Потім, поступово, вони почали забирати цей банан із страв.
Можна дитину забавляти в цей час, але це має бути щось таке, де дорослий спілкується із дитиною. У цей момент ви розвиваєте такі навички, які називаються “комунікацією”, а комунікація - це обов'язкова складова для мовлення. Тобто, якщо ви годуєте дитину, спілкуєтесь з дитиною, то ви займаєтесь ще і розвитком мовлення.
Наступний крок, це коли дитина зацікавилася ложкою. Тобто тим інструментом, яким ви годуєте дитину. Скажу відразу, що ложка повинна бути дуже мілкою і має бути такого розміру, щоб зручно поміщалася дитині до рота. Для чого така пласка ложка? Для того, щоб дитині було легко, закривши ротик, зняти їжу із ложки. Може таке бути, що дитина закриває рот і починає зісмоктувати їжу з ложки. Це також нормально на тому етапі, коли дитина тільки починає їсти з ложки. Таке годування є надзвичайно важливим. Коли ви ложкою натискаєте на язик, язик поміщаєте за зубки і чекаєте, щоб вона самостійно закрила рота, тоді дитина бере участь у прийомі їжі і тренує м'язи роту. Це потрібно потім для говоріння, для вимовляння звуків.
Наступний етап, це коли дитина вже зацікавилась ложкою і забирати її у вас. Це сигнал, що прийшов час, щоб давати дитині ще одну ложку. Тоді одну ложку даєте дитині, одну ложку собі. Ви допомагаєте дитині набрати їжу і допомагаєте до ротика донести. Після року ми вже обов'язково пропонуємо дитині їсти ложкою, тому що після року діти вже точно цікавляться ложкою, якщо вони до цього часу не цікавились. І тут ви дивитесь, що дитина може сама. Тобто, якщо дитина може сама набрати їжу, то дитина це робить сама. Якщо дитина сама може донести до рота, вона робить сама. А якщо, наприклад, дитині важко зняти їжу з ложку, ви допомагаєте. Або, наприклад, дитина гарно доносить до рота, але не може набрати сама. Тоді ви допомагаєте набрати. З часом ваша допомога повинна зменшуватися, а самостійність дитини повинна зростати.
Подивіться по своїй дитині коли варто пропонувати самостійну їжу. Пояснюйте, що з нею відбувається і дозволяйте проявляти ініціативу. Тоді у вас обов’язково все вийде.
Форма для питань