Зупинитися, щоб відчути життя: як онлайн-зустрічі подарували родині зі Славути “острівець затишку”
03.11.2026
Мирослава Слюсаренко — Комунікаційний менеджер, копірайтер та Член Правління ВБО “Даун Синдром”. Керівник проєкту “Батьківський клуб”, який створений з метою підтримки батьків, які виховують дітей із синдромом Дауна та іншими інтелектуальними порушеннями. Мама Любомира, хлопця із синдромом Дауна, пластунка. Засновниця та головна адміністраторка батьківської спільноти “Сила сонця” — онлайн-групи підтримки для родин, які виховують дітей із синдромом Дауна.
Наш дім у Славуті та маленький “енерджайзер”
Мене звати Світлана Доктор і наша родина мешкає на Хмельниччині, у затишному містечку Славута. Доля подарувала мені п’ятьох дітей: старші Віка та Юра вже дорослі та живуть окремо, донечка Ольга цьогоріч вступила на навчання і теж вирушає у доросле життя, а вдома з нами залишаються двоє молодших хлопчиків. Це 12-річний Роман та 5-річний Андрійко, який має синдром Дауна.
Зараз я не працюю і весь мій час і серце належать Андрійкові. Наш найменший — це справжній маленький “енерджайзер” на акумуляторах: здається, у звичайних батарейок ресурс давно б вичерпався, а в Андрійка просто відсутня кнопка “вимкнути”. Він надзвичайно допитливий, обожнює, коли ми разом гортаємо яскраві книжки, розглядаємо картки, а ще марить машинками та динозаврами.
У нашому рідному місті, на жаль, немає спеціалізованих центрів для розвитку дітей з інвалідністю. Щоб підтримувати Андрійка, ми на постійній основі їздимо до реабілітаційного центру “Агапе” у Хмельницький. Донедавна син відвідував місцевий дитячий садок, але наприкінці квітня той закрився на ремонт, а у інший садок нас не взяли через відсутність довідки про працевлаштування обох батьків. Андрійко дуже соціальна дитина, він прагне спілкування, любить гратися з однолітками, і раптова ізоляція у чотирьох стінах стала для нього випробуванням. Напруга зростала щодня. У постійній гонитві за реабілітаціями, побутовими клопотами та під звуки повітряної тривоги і дитині, і мені критично бракувало розвантаження. Хотілося бодай “ковтка” чогось нового, що допоможе зняти фізичну втому та заспокоїти нервову систему. Тому, коли я дізналася від ГО “Спеціалізований центр раннього розвитку Даун Синдром”, про запуск проєкту “Творчість дарує енергію відновлення” я не вагалася жодної секунди. Ми вже мали трепетний досвід участі в ініціативах ВБО “Даун Синдром”, тому знали: попереду на нас чекає щось справді тепле та підтримуюче.
Цікаві та корисні статі підібрані спеціально для вас