“Безпека дітей — про випадки, коли діти з синдромом Дауна губилися або тікали з дому.”

25.05.2025

Illustration

Цю інформацію підготували : Капітан поліції Марінова Галина, інспектор відділу Служба освітньої безпеки Одеського районного управління поліції 2 ГУНП в Одеській області. Також працювала інспектором ювенальної превенції та слідчим. У ході роботи в ювенальній превенції співпрацювала і далі співпрацює з реабілітаційним центром "Веселка" для дітей з інвалідністю.

“Безпека дітей — про випадки, коли діти з синдромом Дауна губилися або тікали з дому.”

25.05.2025

Illustration

Цю інформацію підготували : Капітан поліції Марінова Галина, інспектор відділу Служба освітньої безпеки Одеського районного управління поліції 2 ГУНП в Одеській області. Також працювала інспектором ювенальної превенції та слідчим. У ході роботи в ювенальній превенції співпрацювала і далі співпрацює з реабілітаційним центром "Веселка" для дітей з інвалідністю.

Illustration

1. Що робити в перші хвилини після того, як батьки зрозуміли, що дитина зникла? Який найважливіший перший крок? Куди телефонувати і яку інформацію повідомити?

В перші хвилини, коли батьки зрозуміли, що дитина зникла, необхідно зробити повідомлення до поліції, просити допомоги у знайомих і волонтерів. У випадку зникнення дитини, а тим паче з інвалідністю, необхідно звертатись до поліції одразу. Періоду очікування не має. Як тільки прийшло розуміння, що дитина зникла, необхідно одразу телефонувати до поліції

Illustration

Як виглядає пошукова операція? Що робить поліція після звернення? Чи долучають волонтерів? Чи є специфіка у пошуках дітей з інтелектуальними порушеннями?
Як тільки поступило повідомлення про зникнення дитини, воно одразу реєструється. Врахуйте те, що Ваш дзвінок на 102 перенаправлять до відділу поліції, що здійснює обслуговування території, де вчинено правопорушення.
Потім, працівники поліції з метою отримання інформації щодо даних і особливостей, опитують батьків і після цього одразу починається пошук. Формується орієнтування і разом з додатковою інформацію надсилається у групи інших відділів поліції. Звісно долучаються до пошуків волонтери, не байдужі люди, громадські організації, працівники ДСНС, кінологи, знайомі батьків зниклої дитини. Один із батьків або той хто добре знає дитину, залишається вдома, щоб у разі раптом дитина повернеться, одразу повідомити батькам і поліцію. Батьки разом з працівниками поліції приймають участь у пошуках.
Є сенс мати заготовлений паспорт дитини, з фотографією, прикметами,медичними особливостями. Також не потрібно виключати з уваги контакти тих з ким спілкувалась дитина і до кого може піти. 
Місця, які полюбляє, які для дитини особливі. Теж стосується і людей.
Можна оновлювати інформацію 1 раз на місяць, це вже індивідуально, але коли ви плануєте прогулянку, особливо якесь незнайоме місце, інше місто, великі торгові центри, ігрові комплекси, сфотографуйте дитину обов’язково!!!
Найпоширеніша помилка, яку роблять батьки зниклої дитини, це страх зробити повідомлення в поліцію і попросити допомоги. Стереотип, що подумають люди, ми погані батьки й шукають дитину самостійно, втрачають дорогоцінний час, який може коштувати дитині життя.

Illustration

Допомагає пришвидшити процес:
1. Вчасне повідомлення до поліції, не втрачати час на самостійні пошуки або очікування;2. Важко, але важливо зібратися, не панікувати й за можливості дати як найбільше інформації, якісні фотографії.
В поліції не має бази даних дітей з інвалідністю. Кожна зникла дитина це інформація, яка ні в якому разі не залишається без уваги і знаходиться на постійному контролі не тільки у керівництва відділу поліції, яке обслуговує територію, а також на контролі в ГУНП області.
Які профілактичні заходи варто зробити батькам завчасно?Наприклад: маркування одягу, медичні браслети, GPS-трекери,реєстрація у певних сервісах — що реально допомагає?
У разі можливості, щоб на одягу було маркування телефону. З практики браслети можуть загубитися, зламатися, дитина може зняти самостійно із за незручності. Не кожна дитина витримує браслет.
Як реагують люди, коли бачать «незнайому дитину з особливостями» саму на вулиці? Чи звертаються до поліції? Як допомогти громадськості не бути байдужими?
Спочатку губляться, не розуміють, що робити, як реагувати, ігнорують. Деякі звертаються до поліції.
Потрібно з дитинства виховувати правила поведінки з людиною з інвалідністю, не приховувати. В навчальних закладах потрібно пояснювати, як себе поводити з дитиною з інвалідністю, які особливості хоча б у найпоширеніших людей з інвалідністю.
Також необхідно підіймати питання перед громадськістю про необхідність поширення інформації щодо людей з інвалідністю.Громадськість повинна відвідувати центри де виховуються діти з інвалідністю, щоб не було страху і розгубленості при зустрічі.
Що порадите батькам, аби зменшити паніку та бути більш готовими? Як зібрати “тривожний рюкзачок безпеки” для себе та дитини — у сенсі документів, дій, контактів?
Вважаю, що є сенс познайомитись з інспектором ювенальної превенції, який обслуговує Вашу територію, запросити на знайомство з дітьми. З метою швидкого реагування, обмінятись контактом, дати номер людини, яка постійно контактує з більшістю родин, може є сенс створити групу між собою і повідомити про її існування інспектора ювенальної превенції, може його включити до цієї групи.

Читайте також

Цікаві та корисні статі підібрані спеціально для вас

Illustration

«Наш Андрій — наша сила»: як віра, громада і прийняття допомагають родині з Кіровоградщини будувати майбутнє

Illustration

Долаючи стереотипи: історія Тараса



Illustration

Від лікарського вироку до чемпіонства України: історія Тетяни й Антона


Станьте частиною змін